Пацаны, слышьте, заводные истории я вам расскажу, - начинает мой рассказ наш наркоман-комик, прокачивая свою стрижку спиральным ковырялкой. - Так вот, однажды, когда я искал новые закладки, чтобы выйти из запоя, я попал в глубокую дыру, где закрытые клубы и закоулки манят своей наркотой. И пришлось мне в это место забраться, чтобы выжить.
Ковырялка давно уже не моё, я уровнялся и произвел заказ на фентанил у дилера. Вот только зип-лок мешок с грузом попал не ко мне, а к психологу, который оказался наркоманом в душе. И это, пацаны, стало поворотным моментом в его жизни, благодаря чему он почувствовал свою истинную сексуальность.
Вы можете себе представить его выражение лица, когда он открыл пакет и увидел кусочки фентанила? Я думал, у него от удовольствия мозг взорвался, а он вдруг решил, что гей. Ну, что тут сказать - наркота, которую я заказал, сделала своё дело - запасть в его мозгу.
Так вот, пацаны, я решил не ломать себе голову, а просто позвонить этому психологу, чтобы поиздеваться над ним. Что уж, я сразу вошел в роль - начал говорить, будто я его новый парень.
"Слышь, малыш, ты сегодня готов отжечь? У меня западня - амфетамин настоящий! Приходи ко мне, я тебя устрою настоящий выхлоп!" - я кричал в телефон.
Он, конечно, был в шоке. Постепенно он начал понимать, что его просто поставили на грань реальности, и вся эта история была фальшивой. И, конечно, его душу маняла та темная сторона жизни, которую он решил исследовать. Видимо, он решил, что заживо сварится в этой кипящей каше, и как говорится, каждому свое.
Мы решили встретиться в тот же день, чтобы я мог поиздеваться над ним еще больше. Место встречи - один заброшенный сквер, в котором даже крысы не балуется. Я просил его прийти одетым в кожаную куртку и с темными очками, чтобы мы создали образ настоящих наркоманов.
Когда он пришел, я протягиваю ему пакетик с фентанилом и шепчу на ухо: "Взрывай себе мозг, малыш!" Он, конечно, был в шоке от такой меня и попытался уйти, но я остановил его и сказал: "Ну что, парень, неужели хочешь увидеть светлую сторону наркомании? Тогда иди за мной в бездну!"
| Я |
Психолог |
| Я: Малыш, ты готов к новому приключению? |
Психолог: Я не знаю, что делаю... |
| Я: Приходи, я покажу тебе все, что ты пропустил. |
Психолог: Я боюсь... |
| Я: Как говорят, страх - это всего лишь преграда на пути к настоящему опыту. |
Психолог: Я... Я пойду с тобой. |
И вот мы вместе идем в этот дурман. Он был напуган, но я знал, что этот опыт заставит его по достоинству оценить все прелести наркоты. Мы закончили этот день, проведя его в старом складе, сопливые подростки вокруг нас жужжали от амфетамина, их глаза светились от неземной радости.
"Ну что, парень, ты реально почувствовал всю мощь наркоты? Нам еще многое предстоит, и это только начало!" - кричу я ему в ухо.
Он смотрит на меня смущенно, но я знаю, что теперь он уже не откажется от этой опасной игры. Психолог стал наркоманом, а я стал его наставником в этом безумии. Ну, что поделать, иногда жизнь преподносит такие вещи, от которых нельзя отказаться.
Так что, пацаны, не забывайте, что наркота - это потусторонний мир, который запретил классическая медицина. Но если ты смелый и готов испытать новые эмоции, то добро пожаловать в нашу кругузерскую дурманную реальность.
А психологу желаю удачи в его новом пути! Пусть его гей-наркоманская жизнь будет насыщенной и интересной, а я буду продолжать выносить мозг окружающим своими историями.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!